НУШ: скільки обходиться місту та враження батьків від нововведення

Зовсім скоро шестирічний Влад Мазур вперше піде до першого класу. Батьки переймаються, чи впорається він з навантаженням у школі

Реформа освіти стартувала ще два роки тому. Тоді ухвалили новий закон «Про освіту» й почали готувати редакцію оновленого Державного стандарту початкової освіти. У 2017–2018 навчальному році нові стандарти випробували у ста школах України. Минулого року за розробленою системою почали вчитися усі першачки.

«Надто складно»

Шестирічний Владислав Мазур через три місяці стане першокласником. Ходитиме до школи № 5, оскільки саме цей навчальний заклад знаходиться у мікрорайоні, де він живе. Уже навіть встиг познайомитися зі своєю першою вчителькою. Мама хлопчика, Катерина, турбується, як дитина впорається з навантаженням, щойно розпочнеться навчальний рік.

— Мені відомо про ці нові стандарти, — каже Катерина Мазур. — Вони заскладні для наших діток. Нова програма їм не під силу. Дуже багато задають і треба багато чого знати, а це вкрай складно для шестирічок. Стосовно того, що їх будуть навчати за допомогою ігор, скажу так: головне, щоб вони щось робили, крім того, що гралися. Бо до нового року вони повинні вже вміти і писати, і читати, і рахувати. Сподіваємося, що все це піде лише на користь і наших діток будуть краще навчати.

Володимир, батько майбутнього першачка, каже, що для нього нова система здається дуже дивною. Бо раніше на уроках була дисципліна, а тепер дітям дозволятимуть навіть гратися. Хоча, зізнається, про Нову українську школу знає вкрай мало. Бо підготовкою до школи займається дружина.

— Я чув, що вони будуть в школі гратися, — каже Володимир Мазур. — Що процес навчання буде поєднуватися з розвагами. Але їм потрібна дисципліна. Не так, щоб сувора, але треба. Гратися їм також треба, це ж діти. Може це і правильно, що вони будуть поєднувати гру з навчанням. Але для нас це дико, бо в нас такого не було.

Активна підготовка

Батьки кажуть, що поки зарано прогнозувати, чи допоможе нова система здобувати більше знань. Адже її лише почали впроваджувати. Для того, аби побачити будь-який результат, треба, щоб минуло щонайменше два роки.

А поки у Владислава триває активна підготовка до школи. Адже першачкам, які починають навчання без елементарних знань, значно важче опановувати програму. Батьки водять хлопчика на додаткові заняття, бо вдома, каже мама, бракує часу.

— Ми пишемо, читаємо, рахуємо до ста, — каже Катерина.

— Яке до ста?! До двохсот! — виправляє її Владик.

— Трішки він англійську знає, але зовсім трішечки, — додає мама хлопчика.

— Думаю, він морально до школи готовий, — підсумував батько. — Читати й додавати він вміє, цифри й букви знає. Але як він себе у школі поведе — я не знаю. Це вже залежить від учительки, від того, який вона знайде підхід. Може, йому подобатиметься ходити до школи, а може й ні.

Що саме зміниться?

Згідно з інформацією, опублікованою на сайті Міністерства освіти та науки, головна мета Нової української школи — виховати відповідальну особистість, яка вміє самостійно ухвалювати рішення, дотримується прав людини та вміє знаходити свіжі ідеї та підходи до вирішення проблем. Аби цього досягнути, змінили принципи навчання.

Дітей більше не змушуватимуть вчити напам’ять визначення та факти, як це було раніше. Їх навчать критичного мислення та різноманітних навичок, які вони зможуть застосовувати не лише під час навчання, а й після закінчення школи. Саме це, на думку розробників освітньої програми, дозволить стати їм успішними в дорослому житті.

Акцент робитиметься на тому, аби навчити дітей компетентностей. Це — сукупність знань та навичок у певній сфері.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, який затвердив Кабінет міністрів 21 лютого минулого року, до списку компетентностей входять:

— вільне володіння державною, тобто українською мовою;

— спілкування рідною (якщо вона відмінна від державної) та іноземною мовами;

— знання у сфері математики;

— уміння й навички з природничих наук, техніки та технологій (школярів навчать спостерігати за навколишнім середовищем, проводити різноманітні досліди, робити припущення та висновки);

— інноваційність, тобто те, наскільки дитина відкрита до нового;

— знання у сфері екології (дітям пояснюватимуть правила охорони довкілля та навчать економно використовувати енергетичні ресурси);

— інформаційно-комунікативна, тобто вміння користуватися гаджетами;

— навчання впродовж життя;

— громадянські та соціальні компетентності (дітям пояснять основи демократії, справедливості та рівності, а також навчать вести здоровий спосіб життя);

— культурна (залучення учнів до різноманітних мистецьких заходів);

— підприємливість та фінансова грамотність.

Раніше під час уроку школярі переважно слухали розповідь учителя чи читали інформацію з підручника. Тепер більша увага приділятиметься практиці. Діти працюватимуть у групах, робитимуть різноманітні проекти. Саме таким чином їх навчать дієво використовувати здобуті знання.

Учитель адаптуватиме інформацію таким чином, аби вона якомога більше зацікавила учнів. Наприклад, якщо дітям у класі подобається якийсь мультик, викладач на його основі може пояснювати навчальний матеріал.

Оцінюватимуть також по-новому. Якщо раніше оцінку ставили за знання, то тепер зважатимуть і на те, чи вміє дитина працювати в команді, скільки зусиль вона доклала до того, щоб опанувати тему.

У скільки місту обійшлася Нова українська школа

Систему, розроблену Міністерством освіти і науки, вже випробували 316 юних козятинчан, які 1 вересня минулого року пішли до школи.

Згідно з інформацією, наданою Козятинською міською радою, у 2018 році на реформування початкової освіти міста витратили 565 тисяч гривень з держбюджету та 416 тисяч гривень з міського бюджету. За ці кошти міська влада обладнала 12 класів згідно з Державним стандартом початкової загальної середньої освіти. Закупили спеціальні меблі, комп’ютерне обладнання, навчальні матеріали, коркові дошки, фліпчарти (магнітно-маркерні дошки, до яких можна прикріпити аркуш паперу), екрани для проекції.

Усі навчальні заклади міста забезпечили новітніми засобами навчання та створили нове освітнє середовище для кожного класу. Кожен учень тепер має індивідуальну парту. У класі є інтерактивне обладнання з доступом до мережі Інтернет для того, щоб зробити уроки цікавішими. Також створили навчальні осередки для письма, природознавства, математики, мистецтва. Обладнали ігрову зону, щоб діти могли відпочивати.

Перед початком 2019–2020 навчального року планується облаштувати ще 13 класів. Для цього на придбання меблів, техніки та дидактичних матеріалів виділено 500 тисяч гривень з міського та 558 тисяч гривень з державного бюджетів.

Олена Удвуд

Читайте також про:

• Нова українська школа очима мами першокласника. Що змінилося?
• Дитячий оздоровчий табір «Пролісок» запрошує дітей на літній відпочинок
   

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.