Суд присяжних в Україні — нове явище

Хто може бути присяжним

Формують списки присяжних органи місцевого самоврядування у порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Для цього територіальне управління Державної судової адміністрації України має звернутися з поданням до відповідної місцевої ради. Місцева рада формує та затверджує зазначений у поданні список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам Закону і дали згоду бути присяжними.

Раз на два роки список присяжних затверджують і переглядають в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

У кандидатури присяжного має бути громадянство України, вік не менше 30 років, постійно проживати і бути зареєстрованому на території, на яку поширюється юрисдикція суду.

Які громадяни не можуть бути присяжними

Коли судом було визнано обмежено дієздатними або недієздатними, особи з хронічними психічними або інші захворювання, які перешкоджають виконанню обов'язків присяжного, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси. Також не бути присяжними тим, що мають непогашену судимість чи не зняту, не володіють державною мовою, громадяни, які досягли 65 років.

Особа, що включена у список присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у вчиненні правосуддя, якщо такі є.

Щоб усунути присяжного під час процесу (ст. 390 КПК)

Якщо присяжний не виконує своїх обов'язків чи є обґрунтовані причини щодо неупередженості присяжного, рішення про його відсторонення ухвалюють у нарадчій кімнаті більшістю від складу присяжних. У разі усунення присяжного до складу суду включають запасного присяжного, після чого судовий розгляд триває. За відсутності запасного присяжного вибирають нового, і судовий розгляд починається з початку.

Виклик і відбір присяжних

Згідно зі ст. 31 КПК суд присяжних може розглядати справу суду першої інстанції, якщо за вчинення злочину, в якому обвинувачується підсудний, передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення, і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних. До складу такого суду входять два професійні судді і троє присяжних.

Для судового розгляду автоматизована система документообігу суду серед осіб, які внесені до списку присяжних, обирає сімох присяжних.

Письмовий виклик потрібно вручити присяжному під розписку не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику вказують день, час та місце проведення судового засідання, права і обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (або іншої особи, яка отримала виклик для передання його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неявки.

На підставі цього письмового виклику роботодавець повинен звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі вчинення правосуддя. Відмову роботодавця розцінюють як неповагу до суду, що спричиняє адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн). Ухилення від явки в суд без поважної причини самим присяжним  загрожує більшими штрафами: від 20 до 100 нмдг (від 340 до 1700 грн).

Після відкриття судового засідання здійснюють відбір присяжних. Головуючий повідомляє присяжним, що саме розглядатимуть, роз'яснює їм права і обов'язки, а також умови їхньої участі в судовому розгляді. Присяжний має право заявити про неможливість участі в судовому розгляді, вказавши причини, або самовідвід.

Якщо після відбору присяжних залишилося більше, ніж це необхідно, їх визначає автоматизована система документообігу суду серед присяжних, які не були звільнені або усунені від участі в розгляді справи. Якщо ж присяжних залишилося менше, ніж необхідного для участі в судовому розгляді, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Права та гарантії присяжних

На присяжних поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів, встановлені законом, на час виконання ними обов’язків щодо вчинення правосуддя. Крім того, їхню працю оплачують у порядку, встановленому КМУ, відшкодовують витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачують добові. Зазначені виплати здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету.

Виконання обов’язків у суді за місцем основної роботи за присяжним зберігаються всі гарантії та пільги, а під час виконання ним обов’язків у суді зараховується у всі види трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

Під час розгляду справи присяжний має право:

1. вивчення всіх відомостей і доказів у судовому засіданні;

2. занотовувати під час судового засідання;

3. за дозволом головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілим, свідкам, експертам, іншим особам, яких допитують;

4. просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню за вирішенні питань, юридичні терміни та поняття, зміст оприлюднених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачують особу.

Обов'язки присяжного

1. Відповісти чесно на запитання головуючого та учасників судового провадження щодо можливих перешкод для його участі в судовому розгляді, його відносин з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, і обізнаності про обставини справи, а також на вимогу головуючого надати необхідну інформацію про себе.

2. Дотримання порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

3. Не покидати зал під час судового розгляду.

4. Без дозволу головуючого не спілкуватися  з особами, які не входять до складу суду, щодо кримінального провадження і процесуальних дій, які здійснюють під час нього

5. Не збирати відомості, які стосуються кримінального судочинства, поза судового засідання.

6. Не розголошувати відомості, що безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і процесуальних дій, які стали відомі присяжному під час виконанням ним обов'язків.

Ухвалення рішень судом присяжних

Голова керує нарадою суду присяжних, який послідовно ставить на обговорення питання, які з’ясовує суд під час винесенні вироку, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Більшістю голосів вирішують всі питання. При цьому головуючий голосує останнім. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя або присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. Тоді голоси присяжних, які утрималися, додають до голосів тих, хто підтримав рішення, яке є більш сприятливим для обвинуваченого.

Присяжний має право викласти письмово окрему думку, яку не розголошують у судовому засіданні, а долучають до матеріалів справи і яка є відкритою для ознайомлення.

Головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення коли серед більшості складу суду, який ухвалив рішення, відсутні професійні судді.

Відноситися до запровадження суду присяжних в Україні можна по-різному, порівнювати його з судом присяжних в країнах з англосаксонською системою права або вважати лише підміною понять. Очевидно, що примирить опонентів лише час, коли цей інститут запрацює, і будуть помітними всі його недоліки і переваги.

За  офіційними матеріалами судочинства

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.