У Козятині відзначили 25 річницю прийняття Конституції

Олена Удвуд

День Конституції Україна святкує 28 червня і цього дня маємо додатковий вихідний.
Та якщо раніше заходи з нагоди свята переносили на будні і проводили раніше, то цьогоріч святкування відбулося саме 28 червня.
Як пройшов захід — розповідаємо у нашому репортажі.

Традиційно святкування Дня Конституції відбувається біля пам’ятника Михайлу Грушевському. Тож саме тут о десятій ранку зібралися гості. Захід почався теж традиційно — із покладання квітів.

Після цього увімкнули Гімн. Коли прозвучали його останні ноти, із натовпу вигукнули «Слава Україні!» «Героям слава!» — відповіла ведуча і гості заходу.

Відео дня

До мікрофона запросили очільницю громади Тетяну Єрмолаєву.

— Всіх зі святом, всім дякую, хто сюди сьогодні завітав. Дякуємо, звичайно, в першу чергу хлопцям, які перебувають на сході. Тому що ми можемо в мирний час при гарному здоров’ї, при гарній погоді, при спокійному сні сьогодні стояти тут, біля пам’ятника і шанувати Закон нашої країни, — сказала міський голова.

Спеціально до Дня Конституції знана у Козятині майстриня Антоніна Головненко вишила хрестиком рушник, а Валентина Ельбаєва оздобила його мереживом.

На рушнику зображена калина, один із символів нашої країни, і узори з трояндами, які символізують безперервний рух сонця і вічне оновлення. Над трояндами — пара птахів як символ сімейного щастя та злагоди. А між ними соловейко, що символізує продовження роду.

Коли Антоніна Головненко передавала рушник очільниці громади, ледь не трапився інцидент. Якийсь чоловік, що проходив повз із жестяною банкою в руках (імовірно, це був енергетик чи пиво), вигукнув «Прокиньтесь люди! Ви спите!» і намагався підійти ближче до того місця, де зібралися гості свята. Виглядав він дивно. Чоловіку завадили наблизитись до натовпу.

Тетяна Єрмолаєва подякувала Антоніні Головненко за рушник і запросила її до слова.

— Я народилася в Росії. Але колись, коли мені було 8 років, мої батьки переїхали сюди. І тому Україна — це теж моя Батьківщина, — сказала майстриня, не стримуючи емоцій. — Вишиваю, як вишиваю, самі бачите. Я дуже вдячна долі, що мені вона дала цей дар.