Варварство на пагорбах річки Гуйви або як «Агроліс» за узліссям доглядає

Варварство на пагорбах річки Гуйви або як «Агроліс» за узліссям доглядає
Місцеві кажуть добре, що працівники Агролісу приїхали до "Божого джерела" тільки два рази, а не більше
  • Коли ми минулого тижня в Вернигородку фотографували яблуню в незвичному вбранні до нас підійшов місцевий 42-річний Олександр і попрохав поїхати до «Божого джерела».
  • Мовляв, там спиляли багато дерев соснового молодняка.
  • Інформацію нами було взято до відома, але спочатку вирішили отримати інформацію від сільського голови. Хто ж знає, що робиться в селі і за селом краще від нього

В телефонному режимі сільський голова Володимир Гупяк підтвердив такий факт і сказав: «Ви поїдьте подивіться, на те, що там побачите я дам коментар». І ми поїхали.

Лісовий масив, який бере початок недалеко від греблі ставка «Шуба», тягнеться змійкою в сторону Селища, як річка Гуйва. Як річка в’ється, так той лісок повертає. Вернигородчани з життєвим досвідом пам’ятають, як той сосняк садили громадою.

Це в союзні часи Радою міністрів УРСР була прийнята хороша програма. Землі, які мають круті схили і не підходять для посіву сільськогосподарських культур, заліснити.

Так десь півстоліття тому на пагорбах річки Гуйви Вернигородоцькі колгоспники висадили сосенки.

В незалежній Україні теж програма народилася. Лісові насадження, які знаходяться за межами населеного пункту, сільські ради повинні передати спеціалістам дочірнього підприємства «Агролісу», щоб ті доглядали за узліссям. Колгоспники і громадськість дерева посадили, а доглядати за лісом мають фахівці лісового господарства. За логікою рішення правильне. Тільки як доглядають в «Агролісі» за лісовими насадженнями майже всім відомо. Не стало винятком валка дерев біля «Божого джерела». Біля самого джерельця «лісозахисники» дерев не пиляли. Мабуть, таки божого гніву боялися. А там, де на думку агролісівців Всевишній за деревами не бачить можна пиляти піввікові сосни і молодняк.

Такого безладу в лісі ці пагорби ще не бачили

Місцеві кажуть — працівники «Агролісу» на пагорби Гуйви приїжджали тільки два рази. Перший раз вони напиляли причіп соснових стовбурів, та накривши деревину брезентом хотіли її непомітно вивезти. Шестиметровий кругляк не голка в копиці сіна, від людського ока під брезентом не сховаєш. Селяни ставлять просте запитання: «Якщо вирубка законна, то навіщо деревину під брезентом ховати?»

Дату першого візиту наші співрозмовники не пам’ятають, але знають що це було на початку квітня тобто в період тиші. Другий раз, за словами місцевих хлопці, з «Агролісу» вже по дрова приїхали.

Знов наваляли дерев з більш-менш рівними стовбурами, що краще порізали на метрівки, а те що гірше так і залишили в лісі. Не догляд за лісовим господарством, а повна безгосподарність працівників «Агролісу» — інакше й не скажеш.

Спеціалістам «Агролісу» хочеться нагадати, що в лісовому кодексі України в статті 1 загальних положень записано: «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, (активний відпочинок людей) естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.»

А в статті 7 розділу 2 записано:«Ліси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу.» Тобто, Агроліс має виконувати функцію догляду за лісовими ділянками, аж ніяк він не може бути власником навіть частини лісового фонду.і випилювати його не поставивши до відома представників громади.

— Я з цього приводу викликав поліцію, — каже Володимир Гупяк. — Правоохоронці повідомили, що у працівників «Агролісу» на вирубку є дозвільні документи. Я хотів би бачити копії тих документів. Тому надіслав запит в обласне управління «Агролісу». Працівники до сосняка приїздили двічі Перший раз ще весною, а другий —  в середині червня. Чи це був на вирубку один лісорубний квиток, чи їх було два ми хочемо знати.

— Навіть якщо з документами на вирубку все по закону, — додає очільник сільради, — то як так можна відноситись до природних ресурсів. Дерева порізали, що краще забрали, що криве чи трохи втратило ціну покинули. Я розумію, що дерева в лісі потрібно проріджувати. Тільки я розумію, що прорідження це коли між трьома деревами спилюється одне, а не так, що в лісі лишили поляни і зробили дорогу для транспорту.

Побували ми в ДП «Козятинський райагроліс» З документів, які нам представили, стало відомо, що згідно лісорубного квитка № 117, який був виписаний 27 березня в кварталі 8, має проводитись прохідна рубка виділу один на площі 3,2 га. На підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які проведені власниками лісів, дозволяється рубати в рахунок заходів з формування і оздоровлення лісів до завдань 2020 року.

З того, що написано в лісорубному квитку, можна зробити висновок — ліс мають оздоровити шляхом рубки дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони заважають росту кращих дерев. Тобто, ліс після видалення неповноцінних дерев повинен стати кращим, а не таким яким він є після візитів таких доглідачів за лісом. Можливо, ми чогось не розуміємо. Тоді давайте разом прочитаємо, що то за прохідна рубка. «Прохідні рубки призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності та скорочення термінів вирощування технічно- стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення складу деревостану.» Тобто, прохідна рубка предназначена для того, щоб росли кращі дерева. Тож «Агроліс» випилює дерева, які в сутності мали рости.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up