— Їх видно випустили з машини, чи з мішка, де вони там були, — розповідає Людмила. — Вони просто сиділи і чекали своєї смерті напевно. Бо там поле, там їздять машини. Уявіть собі! Як так?! Як спалося після цього?! Збули просто з голови. Та напишіть оголошення в газету, напишіть в olx, у Фейсбуці — інтернет є. Дикуни люди. Нам ще до цих тварин рости і рости, тому що вони б такого з нами не вчинили!
Було це приблизно о 7–8-ій годині вечора. За кілька годин до того Людмила проїжджала повз те місце, але тварин там ще не було. Тож жінка підозрює, що їх винесли не задовго до того, як вони з чоловіком їхали.
Найбільше зоозахисницю обурює те, що кошенят викинули у такому безлюдному місці, прирікаючи на смерть. Адже чотирилапій малечі просто пощастило, що їх побачила людина з добрим серцем, яка не проїхала повз.
— Їх не винесли на базар чи ще кудись, де людей багато ходить. Так би був хоч шанс, що їх хтось забрав. Хіба можна на трасу?! Це не нормально! Цей світ — повна безнадія і мені інколи здається, що таких людей просто не виправити. У них нічого не залишилося людяного, — продовжує Людмила.
Жінка забрала кошенят до себе. Вони у Людмили — не єдині, кого так безжально викинули люди.
— У мене шестеро на перетримці. Це ті, кого терміново треба віддати. За своїх домашніх я мовчу. У мене моїх з десяток. Ще ті, хто по сусідству є, і по місту. У нас просто вагон і причіп, — каже Людмила.
Жінка не розуміє позиції людей, які так вчиняють. Адже мати тварину означає брати на себе відповідальність за неї.
— Як так можна?! Але, мабуть, в нашому суспільстві можна. Бо немає покарання, немає штрафів. Через те й роблять, що хочуть, — обурюється козятинчанка. — Стерилізуйте будь ласка, своїх тварин. Тоді і мама-киця не буде мати клопоту, і ви так само. Але не підкидайте! Не додавайте головного болю іншим людям, у яких за це серце болить. У них теж можливості не нескінченні! У них є сім’ї, турботи і виходить так, що інколи опускаються руки. Буває аж плакати хочеться, а потім думаєш — ні, ми маємо допомогти, все у нас вийде, ми маємо знайти родину.
Тепер знайдених кошенят треба кудись прилаштувати, тому Людмила шукає для них господаря.
►Хлопчик
►Дівчинка
— Вони класні. Хлопчик білесенький. Хвостик руденький і трошки на вушці руденького. А так білий, гарний красень. І дівчинка трьохмасна. Така миле, зазирає в саму глибину очей. Я дивлюся на цих двох знайд, братика і сестричку — як вони горнуться один до одного, сплять, обіймаючись. Це так зворушливо. Було б великим подарунком для них, щоб їх взяли в одну родину, — каже жінка.
Якщо ви хочете прихистити цих малюків, телефонуйте за номером (063)-605–92–04.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 17 від 26 квітня 2024
Читати номер