Які поїзди ходили через Козятин у різні епохи?

Які поїзди ходили через Козятин у різні епохи?
  • Наше місто діє як залізнична станція вже 150 років.
  • За цей період нашими коліями пройшла не одна сотня потягів.
  • Ми вирішили зазирнути у історичні документи і дізнатися, куди можна було доїхати з Козятина у часи Російської імперії, СРСР та перші роки незалежності.

Сьогодні ми знаємо Козятин як вузлову станцію Південно-Західної залізниці. Але так було не завжди. Коли у цих краях проклали колії, Козятин був станцією Києво-Балтської залізниці. Так стверджує “Путівник по Російській залізниці і пароходному сполученню” за 1877 рік. Нагадаємо, тоді землі Козятина були у складі Російської імперії.

Балта - це місто у Одеській області, розташоване за 200 кілометрів від Одеси. Прокладати колію від нинішньої столиці України до Балти готові були взятися німець на прізвище Леві спільно з директором лондонської компанії з виробництва металу Брауном та бельгійська компанія Де Врієр і К. Інформацію про це ми знайшли у книзі “Південно-Західна казенна залізниця” за 1906 рік. З рештою, будівництво залізничної гілки доручили “Де Врієр і К” наприкінці травня 1866 року.

“Товариство взяло на себе будівництво і постачання усього необхідного для залізниці від Києва до Балти довжиною в 428 верст з гілками від Козятина до Бердичева в 27 верст і від Жмеринки до Волочиська 167 верст, всього 622 версти із земляним полотном і мостами під дві колії на дільниці від Жмеринки до Балти, а на інших ділянках - під одну колію”, - йдеться в історичному джерелі.

Загальна вартість робіт за контрактом склала 14 мільйонів 83 тисячі 370 рублів і 50 копійок і 23 мільйони 167 тисяч 696 рублів кредитних. Будівництво цієї гілки просувалося дуже повільно, тому що робота найманих працівників не була впорядкована належним чином. До прикладу, на 1 листопада 1867 року вже була готова значна частина дороги, але при перевірці виявили погрішності, тому більшість полотна довелося переробити.

Відкриття руху на Києво-Балтській гілці відбулося 26 травня 1870 року.

Кінець ХІХ століття

Завдяки копії «Путівника по Російській залізниці і пароходному сполученню» за 1877 рік ми можемо дізнатися, які поїзди ходили через Козятин через 7 років після того, як тут почався залізничний рух.

Через наше місто ходив поїзд №7 сполученням Курськ-Київ-Одеса і у зворотному напрямку №8 «Одеса-Київ-Курськ». Від Києва до Козятина ним можна було доїхати за 4 рублі 41 копійку у вагоні першого класу, за 3 рублі 31 копійку у вагоні другого та за 1 рубль 84 копійки у вагоні третього класу. А з Одеси до Козятина — за 13 рублів 97 копійок (вагон першого класу), 10 рублів 48 копійок (другий клас) або 5 рублів 82 копійки (третій клас).

Для порівняння наведемо такі цифри: у 1877 році у Санкт-Петербурзі буханка пшеничного хліба вагою 450 грамів коштувала 4 копійки, а слюсар за день роботи отримував рубль.

Швидкісний поїзд зупинявся тут о четвертій ранку, а поштовий — о четвертій вечора. Від Козятина до Вінниці тоді шлях тривав 2 години 18 хвилин.

Ходив через Козятин і поїзд №60 сполученням Брест-Київ. Квиток з Бреста до Козятина коштував 13 рублів 86 копійок у вагоні першого класу, 10 рублів 40 копійок у вагоні другого класу і 5 рублів 78 копійок у вагоні третього класу.

Також курсував поїзд №63 «Козятин-Жмеринка» і у зворотному напрямку №64 «Жмеринка-Козятин». До Вінниці можна було доїхати за 1 рубль 80 копійок (перший клас), 1 рубль 5 копійок (другий клас) чи 75 копійок (третій клас).

Залізничники на фоні вокзалу

Два види квитків

Для проїзду між деякими станціями продавалися купонні книжки прямого сполучення, на всі інші маршрути треба було купувати картонні квитки. Якщо квиток діяв лише добу, то купонна книжка — чотири доби з моменту придбання.

Поїзди були кількох типів: вантажні, де перевозили лише вантаж, кур’єрські та пасажирські. У кур’єрських були вагони першого і другого класу, у пасажирських — першого, другого і третього класу. Також були поштові, швидкісні, товаро-пасажирські поїзди.

Якщо пасажир придбав квиток у вагон третього класу, але хотів їхати з більшим комфортом, він міг доплатити кошти кондуктору і пересісти в інший вагон. Натомість «зайці» і ті, хто пересів у вагон іншого класу без доплати, платили штраф — подвійну вартість квитка.

Ціна проїзду залежала від класу та кількості подоланих верст. За кожну версту у вагоні першого класу пасажир платив 3 копійки, а третього — 1,25 копійки.

Трьома ударами в дзвін пасажирам повідомляли про те, що час зайняти свої місця у вагонах. Якщо людина не встигла на поїзд, кошти їй не відшкодовували.

Були також поїзди для тих, хто палить. Там для куріння були спеціально відведені місця. В інших вагонах курити дозволялося лише з дозволу усіх пасажирів. А у вагонах третього класу курити не забороняли зовсім.

Вигляд на Шепетівську платформу

Був поїзд до Умані

Пізніше Російська імперія розпалася, але через деякий час землі України опинилися у складі нової держави — СРСР. Дізнатися, які поїзди тоді ходити через Козятин нам допоможе Покажчик залізничних, пароходних та інших пасажирських сполучень за 1925 рік.

Через Козятин ходив поїзд Москва-Одеса. Доїхати до нас з Москви можна було за 8 рублів 80 копійок.

Поїзд Київ-Волочиськ ходив щоденно. Квиток від столиці до Козятина коштував 2 рублі, 39 копійок. Доїхати сюди можна було трохи більше, ніж за 4,5 години.

Ходив через Козятин поїзд «Харків-Шепетівка». Він також був щоденним. З Харкова до Козятина квиток коштував 6 рублів 80 копійок.

Курсував тоді і Київ-Одеса із пересадкою у Жмеринці.

Із Козятина ходив поїзд до Оженина, що у Рівненській області за Шепетівкою. Поїзд курсував щочетверга.

А ще колись був поїзд Козятин-Умань через Христинівку.

Передвоєнні роки

Зазирнемо у Покажчик пасажирських сполучень за 1940 рік. Через Козятин курсував поїзд Ленінград-Одеса. Нині він би називався Санкт-Петербург-Одеса. Москва-Одеса, про який ми вже згадували раніше, теж курсував.

Поїзд сполученням Коростень-Козятин був швидкісний і поштовий. Тут були як тверді, так і м’які сидіння.

А поїзд Київ-Одеса робив пересадку або у Жмеринці, або в Калинівці. Також був поїзд сполученням Козятин-Ковель. Поїзд Козятин-Умань, про який ми вже згадували раніше, теж був. Тут були вагони з жорсткими сидіннями.

А що у 90-их?

Останній період у нашій публікації — рубіж 80-90-их, коли розпався Радянський союз і Україна здобула незалежність. У розкладі руху поїздів по станції Вінниця на 1988-89 роки є також розділ, що стосується деяких поїздів, що курсували через Козятин.

Зберігся поїзд №669 сполученням Київ-Ковель. Він курсував щоденно. А от Козятин-Умань уже зник з розкладу. Натомість курсував поїзд №609 сполученням Київ-Умань. Тобто з Козятина все одно можна було доїхати залізницею до Умані без пересадок. Поїзд їздив щосуботи.

На Ковель курсувало два поїзди, а не один, як раніше: з Москви та із Сімферополя. Обидва ходили через Козятин.

Також з Козятина щодня можна було поїхати до Хмельницького, Івано-Франківська та Христинівки. А поїзд Козятин-Жашків курсував двічі на добу. Можна було поїхати і до Житомира. Поїзд ходив у п’ятницю, суботу та неділю.

Що стосується електропоїздів, то на Жмеринку їх ходило дев’ять. Більшість з них вирушала зі столиці, два були сполученням Козятин-Жмеринка, ще одним можна було доїхати з Погребища. Рівно стільки ж було електричок у зворотному напрямку.

Що стосується початку дев’яностих, то до усіх перелічених вище поїздів можна додати Козятин-Кіровоград. Він курсував щоденно під номером 616. З’явився також у розкладі поїзд Козятин-Погребище. Він теж курсував щодня. Поїздів Козятин-Жашків було два, проте один з них ходив лише у п’ятницю, суботу, неділю та у святкові й передсвяткові дні.

Що стосується електропоїздів, то після розпаду СРСР їх теж побільшало: з дев’яти до одинадцяти. Наприклад, у розкладі з’явилися електропоїзди Жмеринка-Здолбунів і Вінниця-Київ.

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Авторизуйтесь, щоб читати повну статтю
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up