З інженера у еко-бізнесмена. Як вінничанин робить олію з кокосу, малини та коноплі

Від швейцарця чоловік дізнався про технологію «холодного віджиму», за якою продукт зберігає в собі максимум корисних речовин.

Попри те, що товари його фірми на полицях у еко-крамницях по всій Україні, підприємець не вважає цю справу бізнесом Фірма з Вінниці виробляє олію з досить незвичної сировини — насіння кропу, льону, кісточки абрикосів, малини. Керує невеликим підприємством Ігор Мудрик. Чоловік розповідав, що у виробництві вони використовують найкращу сировину, станки з Німеччини, а готовий продукт роблять «сирим».

Олія для ЗОЖ

Інженер-електрик за освітою Ігор Мудрик працював у фірмі, яка займалася системами опалення. Чоловік розказував, що ніколи не уявляв те, що покине стару роботу та буде займатися екологічними продуктами.

— З цією справою вийшло якось спонтанно. Взагалі, я захоплююсь спортом та здоровим харчуванням. Аби дізнатися більше, їздив за кордон на спеціальні виставки, де зустрічав однодумців. Так і познайомився зі швейцарцем Вальтером Данцером, який показав своє підприємство із виготовлення олій шляхом холодного пресування. За цією технологією, олія має бути температурою не вище 40 градусів за Цельсієм. За таких умов речовина зберігає корисні властивості.

Уже повернувшись додому, пан Ігор вирішив спробувати і собі таку олію зробити. Замовив прес з Німеччини, на якому зробив кілька пляшок з льону, розторопші та кокосу. Спочатку для себе та друзів. А потім почав показувати на виставках по вегетаріанству та веганству в Україні, де його олію почали купувати.

— Зрозумівши, що є попит — вирішили оформити це як підприємство, яке назвали «Ecoliya» (далі - «Еколія» - авт.). Далі пройшли сертифікацію продукції, що в цілому не так складно, як коштовно: бо на кожен вид олії та іншої продукції треба свій сертифікат, рецептура, документація, — розказував Ігор Мудрик.

Кісточки під прес

Його компанія зайняла один з поверхів будівлі на Чехова, 45. Тут в приміщеннях колишнього магазину автозапчастин зробили робочі приміщення та поставили обладнання. Аби не заносити бруд з вулиці, співробітники мають змінний одяг, а нас попросили одягнути бахіли та зняти куртки.

Потрапили у зону, де якраз виробляють свіжу партію еко-продуктів. Для виробництва олії використовують три станки, де через прес віджимають насіння.

— Аби наповнити олією 20-літрове відро, потрібно до 15 годин. Ще ми тут виготовляємо косметичну олію з насіння кропу, петрушки, моркви, насіння малини. Для прикладу, з кілограма кісточок малини виходить приблизно грам 50 цієї олії, — пояснював Ігор Мудрик.

А поки ми розмовляли, робітник, якого також звати Ігор, виготовляв олію з кунжуту. Кімната одразу наповнилася ароматом смаженого насіння.

— Навчитися не важко. Потрібно знати багато речей: що робити, коли масло застигає, коли воно застряє. Подобається працювати з кокосом, льоном, розторопшею, коноплею — вони швидко чавляться, а от арахіс — важко переробити у олію, бо він швидко перетворюється на кашу, треба добре слідкувати, — каже оператор Ігор Мартиненко.

У сусідній кімнаті його колега — Тарас, робив пасту з арахісу та льону. Сировина розтиралася на жорнах, що повільно прокручували насіння до стану рідкої маси. Щоправда, виготовити такий продукт не так вже й просто: на перетирання насіння може йти від кількох годин до доби.

— Можна й швидше, але тоді меланжер розігрівається і руйнуються вітаміни. На своїй продукції ми пишемо «Raw» — це значить, що вона сироїдська, виготовляється при температурі до 40 градусів за Цельсієм, — роз’яснив Мудрик.

Не йдуть у супермаркети

Готову продукцію вінничани постачають як у еко-крамниці нашого міста, так і в інші обласні центри. Наприклад, у Києві замовляють корисні олії від «Еколія» до десяти магазинів, у Одесі та Дніпрі — по п’ять. — Об'єми невеликі — виробляємо десь до 10 тисяч пляшок та стільки ж банок з пастами на рік. Чистий прибуток, в середньому, 20-30% від собівартості виробництва. Умовно кажучи, якщо ми пляшку олії продаємо замовнику за 50 гривень, то отримаємо чистий прибуток з цього — 10-15 гривень, — розказав Ігор Мудрик.

Питаємо, чому продукцію компанії не знайти у супермаркетах?

— Ми не зацікавлені в цьому. Знаходимо свого покупця у магазинах здорового харчування, з якими працюємо напряму. Тобто, виходить ось така ланка: наше виробництво - магазин здорового харчування - покупець. А якщо це буде через посередника, то продукт будуть зберігати на складах і невідомо, скільки олія там пролежить. Продаючи несвіже, супермаркети зіпсують нам репутацію.

А на закордонний ринок будете виходити?

— Ще не можемо. Бо там потрібні великі партії, щоб нашу продукцію возили 20-тонними машинами. Взагалі, я досі не вважаю «Еколію» повноцінним бізнесом. Для мене це справа життя, те, що мені подобається та приносить задоволення, — сказав підприємець.

Як запустити бізнес в сфері еко-продуктів

Запитали у Ігоря Мудрика кілька порад про те, що робити тим людям, які хочуть також зробити бізнес на олії, пасті для здорового харчування.

— Щоб запустити бізнес в цій сфері, потрібно напрацювати базу постачальників, які продаватимуть вам насіння та іншу сировину. Насіння має бути здоровим, без хімічної обробки. Льон, розторопшу, малину та інші продукти купуємо у місцевих фермерів. А для прикладу, кокос замовляємо за кордоном. Треба розуміти, кому буде потрібна ваша продукція, хто ваш покупець. Для цього зробити партію товару, яку показувати на виставках для вегетаріанців, пропонувати його еко-крамницям.

Важливо не тільки зробити олію, а й зберегти. Пляшка має бути непрозорою зі скла, бо масло через пластик окислюється. Органічного продукту краще робити небагато, і одразу відправляти замовнику, щоб продукт був завжди свіжим. Особисто мені була важлива і сама філософія — маю впевненість, що те, що роблять на наших жорнах та пресах, приносить користь людям. Бо наше завдання — зберегти ті властивості насіння в олії, які заклала природа.

Валерій Чудновський

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.