Влад з Максом люблятть футбол, вони грають на першість області в команді Володимира Синяка. Щоб підтримувати спортивну форму, частенько приходять на спортивний майданчик чи навідуються до стадіону. Так було й у вечір середи, 5 лютого.
На півдорозі хлопці почули позаду себе невиразний стогін. Переглянулись між собою, прислухалися. Спочатку школярам здалося, що той стогін з протилежного берега доноситься, тож вирішили піти туди. Тільки зробивши декілька кроків, почули стогін чоловіка за пару метрів від себе. Коли старшокласники придивилися, то побачили, що біля берега поверх води видніється голова чоловіка.
►На цьому місці 57-річний чоловік скотився у воду
— Я відразу зателефонував МНСникам, а самі з Максом спробували витягнути чоловіка з води,— каже Владислав. — Мене за руку тримав Максим, а я подавав руку чоловіку в воді. Тільки його рука була слизькою від бруду і вислизала з моїх рук. Спробували взяти його за куртку, вона також була слизькою від болота, а сам постраждалий представляв собою майже нерухомий силует. Спробували за капелюх куртки його тягнути, а він у нього виявився на липучках та й відразу відірвався. Спробували подати йому палку, тільки він вже не міг вчепитися за неї. Тоді нам нічого не залишалося, як самим зайти у воду і ривками на «раз- два -три» тягти чоловіка з води. Така тактика увінчалася успіхом — ми напівпритомного чоловіка з його невеличкою допомогою таки витягли з води на берег
►Герої сьогодення, які здатні на подвиг
— За якусь мить до постраждалого підійшли рятівники рятівники, — продовжує Максим. — Вони принесли з собою мотузки, тому що думали, що він ще у воді. Вони зняли з нього мокрий одяг та, закутавши в ковдру, понесли до місточка.
— Там на потерпілого вже чекала карета екстреної медичної допомоги, — додає Владислав. — Його перенесли в санітарну автівку і відвезли в лікарню.
— А ви в лікарню не поїхали? Ви теж деякий час перебували в крижаній воді? — запитали ми у хлопців..
— Так ми тільки трохи ноги намочили. Ситуація була така, що холод тільки в руки відчувався, – сказали разом вони
— Владиславе, ви були у Юрія в лікарні. Як він себе почуває?
— Сьогодні він виглядав вже героєм, міг говорити і мав силу, щоб потиснути нам руку. А ще в ЦРЛ до нього з’їхались журналісти провідних українських телеканалів. Ми розповідали їм як це було.
►Одяг 57-річного козятинчанина
Сам потерпілий Влада та Макса називає своїми ангелами-охоронцями, а день 5-го лютого своїм другим днем народженням
Про героїв ми запитали в школі, де навчаються старшокласники.
— Це гордість школи, — каже директор учбового закладу Раїса Юр-Кирилюк. — Спортсмени, відмінники навчання, в шкільному колективі ми їх знаємо тільки за добрі вчинки. Впевнена, що це не останній їхній подвиг. Їх батьки так навчили не проходити повз чужої біди. Як директору школи, мені завжди прикро прощатися з випускниками, які мають видатні природні здібності, з дітьми які здатні на подвиг. Разом з тим, такі учні заслуговують, щоб їм сказати: «В добру дорогу, до самостійного життя!»
Нагадаємо:
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 17 від 26 квітня 2024
Читати номер
Олег Каменный
Тетяна