Наші програли, але гарно

Початок гри пройшов у рівній боротьбі. Обидві команди грали в атакуючий футбол. Відкрити першими рахунок в цій зустрічі могли гравці нашого клубу, та вони не використали момент для взяття воріт суперника. І тут спрацювало одне із футбольних правил: “Не забиваєш ти — забивають тобі”. Та як не забити, коли господарі поля самі створили ситуацію для взяття власних воріт? Гол, який пропустили козятинські футболісти, вони привезли собі самі. І це була не єдина помилка в захисті гравців “Моноліту” в першому таймі.

Остаточний рахунок першої сорокапятихвилинки 0:3

У перерві між таймами фанати “Моноліту” обговорювали перебіг подій першої половини зустрічі. Одні були неприємно вражені поганою грою своїх земляків в захисній ланці команди.Та й у нападі якісь продумані дії спостерігалися тільки на лівому фланзі атаки. Були серед вболівальників козятинського клубу такі, які вважали, що “Факел” мастровитіший і хотіли побачити тільки гол престижу від своїх улюбленців. А треті стояли на думці, що футболісти з Липовця нічого не показали, і щоб наші гравці не привезли собі два м’ячі, рахунок міг бути навіть нічийнім.

Ми поважаємо думку любителів футболу, але не можемо погодитись, що гості нічого не показали на футбольному полі. Є ще одне неписане футбольне правило: команда грає так, як дозволяє їй грати суперник. Спортсмени “Факела” якраз і показали, що вони є тією командою, яка не дає своєму супернику навіть обробити м’яч, а не те, що думати на футбольному полі...

У другому таймі, щоб змінити хід гри, потрібно було щось міняти. І тренер “Моноліту” Павло Луцюк зробив заміни в півзахисті команди. Скажу наперед, із замінами наставник господарів вгадав. Зв’язка Дмитро Загалевич - Андрій Веретинський - Олексій Тверезенко заграла так, що гості тривалий час не могли відсунути гру від своїх воріт. З великими труднощами вони  переходили й в атаку. Та гол, як кажуть, назрівав. І Костянтин Благодир робить рахунок 1:3. А Дмитро Загалевич 2:3, забивши м’яч головою, як більярдний шар в лузу. Пробив Дмитро ще раз по воротах у стилі Гулліта, та м’яч просвистів над поперечиною. Голландець завжди бив головою по воротах, а не м’яч знаходив його голову. Приємно, що Дмитро головою може вдарити не слабше, ніж ногою.

Козятинці були близькі, щоб відіграти і третій м’яч. Та гості почали відверто тягнути час. Раз по раз їхні ноги зводило судомами і вони лежали на зеленому газоні стадіону “Локомотив”. А чому не полежати? Хіба в області є кращий стадіон?!

Міг команді нашого міста зробити рахунок нічийнім арбітр. У одному епізоді м’яч знайшов руку лежачого гравця “Факела” і відлетів, змінивши траєкторію. Та рефері чи не бачив за спиною гравця цього епізоду, чи трактував це, як м’яч, що знайшов руку. Гості хоч і з маленькими футбольними хитрощами таки відстояли переможний рахунок 2:3. А футболістам “Моноліту” можна поспівчувати і подякувати за красиву гру в другому таймі. От тільки матч має два тайми. І їх потрібно грати однаково. Тоді буде результат, якого чекають вже й козятинчанки. Їх на стадіоні з кожною грою більшає. Це тішить.  

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.