Плачуть рідні, плаче Україна, плачуть небеса. Пішов на небо ще один Герой — Євгеній Ломоносов

Плачуть рідні, плаче Україна, плачуть небеса. Пішов на небо ще один Герой — Євгеній Ломоносов
  • В п’ятницю, 9-го вересня козятинчани провели в останню дорогу 46-річного сапера в/ч А 3425 Євгенія Ломоносова.
  • Він, 2-го вересня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Авдіївка, що на Херсонщині підірвався на міні та отримав поранення несумісні з життям.

З самого ранку 9-го вересня до хати, де проживав з сім’єю Євген Ломоносов, стали сходитись його родичі, сусіди загиблого на війні воїна та знайомі Героя України. Від родичів воїна ми дізналися, що Євген Львович народився 15.04.1976 в м. Бердянськ Запорізької області. Там у нього пройшли дитячі роки, там він навчався. Зрілим юнаком приїхав провідати своїх родичів в Козятині. В місті залізничників познайомився з чарівною дівчиною Ганною, з якою одружився та звили з нею своє сімейне гніздечко. Народили на радість собі і рідним трьох чарівних донечок. Сестрички Діана з Настею вже дорослі, а десятирічна Алінка поки школярка.

Будучи відповідальним батьком, він хотів прихилити донькам небо і забезпечити їх всім необхідним. Для більш-менш кращих заробітків працював по спеціальності в столиці.

Сусід Анатолій розповів, що трохи дальній сусід, тому багато за Женю не знаю. Але, щоб тримати сім’ю на плаву, він весь час їздив по відрядженнях. 

— Женя був рідко вдома. Якщо знаходив вільний час то, як любитель-рибалка, приходив на водокачку,  ми більше з ним зустрічалися за вудками, — розповідає  тезка загиблого воїна сусід Євгеній — Дуже хороший співрозмовник, людина доброї душі.

Під час розмови до нас підійшов ще один сусід і сказав: «Ви напишіть, може йому, як Герою України, якусь кращу хатину дадуть. П’ятеро чоловік туляться в цій маленькій хатині» — і показує рукою на невеличку клуню під № 27. 

— Мені здається загиблий воїн доброволець має пільгу на покращення для його сім’ї житла, — каже сусід загиблого воїна.

На подвір’ї родини Героя України було багатолюдно. Заупокійну молитву проводив протоієрей храму Покрови пресвятої Богородиці священик Православної церкви України отець Василь, а побратими Героя будували колону траурної процесії. Коли отець Василь завершив службу Божу, колона з портретом воїна вінками і квітами рушила на площу нашого міста.

Малолюдна площа зустріла воїна Героя жалобною мелодією «Пливе кача». Мітинг реквієм за воїном, який віддав своє життя за Україну, відкрила начальник Козятинської культури Світлана Рибінська. Вона нагадала біографію Героя повідомила, що він у віці 24 роки приїхав до рідних у м. Козятин, де знайшов свою долю та почав вити своє сімейне гніздечко. З дружиною Ганною Миколаївною народили та виховували трьох донечок. Наразі двійнята Анастасія та Діана вже дорослі, найменшій Алінці — десять.

Працював у м. Київ у будівельній компанії «Київтрансбуд» енергетиком, де був сумлінним працівником та відповідальним керівником. Коли почалась повномасштабна війна росії проти України, не зміг стояти осторонь і з початком повномасштабного вторгнення вирішив піти добровольцем на фронт, щоб захищати нашу Незалежність.

— 2-го вересня 2022 року старшина, командир інженерно- саперного відділення військової частини А 3425 Ломоносов Євген Львович загинув біля села Авдіївки Бериславського району Херсонської області при виконанні бойового завдання, здійснення заходів Національної безпеки та оборони України відсічі та стримування збройної агресії. Отримав поранення несумісне з життям, — сказала Світлана Рибинська та до молитви за загиблим воїном запросила священика отця Василя.

Після заупокійної молитви слово мала міський голова Тетяна Єрмолаєва. Вона висловила співчуття родині і близьким Героя.

— Нехай Господь їм допоможе перенести цей біль. Від нас вічна пам’ять Євгену та безмежна шана Герою, — сказала Тетяна Єрмолаєва

Після виступу очільниці міста з Євгеном стали прощатися козятинчани. Знов заграла «Пливе кача» і траурна прцелія взяла курс до сільського кладовища.

На цвинтарі до нас підійшли сусіди Героя і сказали написати, що Козятинська громада не цінить мужність воїнів і подвиги Героїв. 

— Вони забувають, що сплять ночами, спокійно ходять на роботу, водять в садочки чи школи дітей завдяки тим, хто ціною свого життя забезпечує їм мирне небо та запоруку щасливого життя. Ми підрахували всіх хто був на кладовищі. 78 осіб. Це разом з рідним і родичами Героя України, побратимами, музикантами, міським головою та керуючою справами, воїном-козятинчанином, який втратив на цій війні ногу. Він прийшов на милицях тому, що знає ціну того, що роблять для нас воїни, а ми не можемо залишити свої справи щоб вшанувати багатолюдною громадою. Щоб знайти час було достатньо повідомлень і часу, — говорили сусіди загиблого воїна.

На місці поховання Героя України ще одну службу Божу провів отець Василь, а від побратимів Героя прогримів військовий салют. Поховали Євгена Ломоносова на Алеї слави сільського кладовища.

Читайте також:

Коментарі (34)
  • Дмитрий Дмитрий

    Вічна пам'ять 😢
  • Лика Семчук

    герої не вмирають..
  • Валентина Борчакивська

    Вічна пам'ять
    Герою !!!
  • Раиса Кабалюк

    Вічна Пам'ять Слава Герою 🇺🇦 Щирі співчуття рідним і низький уклін вам.

keyboard_arrow_up