Він був справедливим і усміхненим. Провести в останню путь відважного воїна Олександра Ольховича вийшло все село

Він був справедливим і усміхненим. Провести в останню путь відважного воїна Олександра Ольховича вийшло все село
  • Глуховецька громада втратила ще одного вірного сина українського народу.
  • Мама Героя України втратила сина. Дружина Альона втратила доброго чоловіка, а троє синів Олександра залишились без найкращого в світі татуся.
  • Провести в останню путь відважного воїна вийшло все село.
  • В знак шани до нього глухівчани зробили живий коридор від будинку Героя до кладовища.

З початку траурна колона від будинку Героя йшла до будинку культури. Там по загиблому воїну пройшов мітинг-реквієм. Відкрила його однокласниця Олександра Інна Лавренюк. Вона торкнулася біографії Героя. Нагадала, якою він був хорошою людиною при житті.

В скорботі вся Глуховецька громада. 

— Низкий уклін матері воїна, що виростила такого сина, — говорили селищний голова Олександр Амонс, економіст СВК Маяк Сергій Семенбк та Зоя Лінська представниця від громади. 

По завершенні виступів рідні полеглого у війні воїна та його велика родина першими стали прощатися з Олександром. Потім з Олександром стала прощатися вся Глуховецька громада. Люди підходили до гроба Героя і віддавали воїну свою шану хто торкався рукою його тіла, хто біля гроба ставав на коліно.

Після прощання з Олександром глухівчани розділилися на два табори. Одні стали в колону траурної процесії, а більша частина громади створили своєму землякові живий коридор.

Траурна процесія рухалась в супроводі чотирьох священиків від будинку культури до церкви святої великомучениці Параскеви за маршрутом: Будинок культури — вул. Героїв Майдану — вул. Шкільна- церква святої Параскеви — кладовище смт Глухівці. Проводила громада свого земляка в останню дорогу «живим коридором» пам’яті та шани з живими квітами вздовж всього маршруту похоронної процесії.

В церкві святої мучениці Параскеви службу божу за воїном проводили п’ятеро священиків УПЦ. Таку кількість людей, мабуть, не зміг би вмістити жоден український храм. Тож багато людей було на подвір’ї церкви і серед них були прапороносці колони.

Один з прапорів був підписаний побратимами загиблого воїна. Від військових стало відомо, що підрозділ в якому служив Герой України Олександр, виконуючи бойове завдання потрапив під танковий обстріл ворога. Пораненого Олександра побратими винесли з поля бою.Тільки, на жаль, медики врятувати йому життя не змогли. На прапорі немає підписів тільки п’ятьох воїнів. 

— В тому бою ще один боєць загинув, а четверо захисників України, включаючи Олександра, були важко поранені. Ось такою ціною здобувається наша свобода. Такою ціною досягається спокій на території де не ведуться бойові дії, —  сказали вони.

—  Ми в наступному році мали відзначати 25 років після школи, — сказала однокласниця Олександра Інна Лавренюк — Саша був душею колективу і будь якої компанії. Завжди був усміхнений, щирий і справедливий. Він дуже добре вчився, але не виставляв себе на показ. В шкільні роки іноді бувають учнівські протести і у нього не було, що ви йдіть з уроків, а я відмінник то з вами йти не можу. Він був завжди з колективом і ми поважали його за таку позицію.

Від близького друга родини Олександра стало відомо, що він служив в 3 роті 101-го батальйону 61 бригади. 10 вересня 2022 року Олександр був важко пораненим поблизу села Лозове Бериславського району Херсонської обл. Від отриманих поранень помер у КНП «Березнегуватська ЦРЛ смт Березнегувате» Баштанського району Миколаївської обл. В Олександра залишились дружина Олена та троє синочків Миколай, Сирафим і Михайло. Всі дітки ростуть хорошими і Богу угодні тому, що народилися у великі церковні свята. Миколай на Миколая, Михайло на Михайла, а Сирафимчик на День Серафима Саровського. До речі і Олександр народився 8-го листопада на День великомученика Дмитра.

По завершенні траурної Божественної літургії священики вийшли з храму на вулицю. За ними винесли з храму тіло Героя і траурна процесія рушила до місця поховання.

Біля могили Олександра з ним стали прощатися рідні і близькі загиблому воїну люди серед яких був і селищний голова. За його проханням під живі квіти на могилу воїна були доставлені відра і вода. Солдата Олександра хоронили під гімн України, а від побратимів Героя прогримів військовий салют. Наостанок хтось із близьких друзів воїна  сказав:

 —Ти був до всіх усміхненим і справедливим. Чому доля не усміхнулася тобі на полі бою і не була до тебе справедливою.

Читайте також:

Козятин провів в останню путь Героя Романа Береговича

Плачуть рідні, плаче Україна, плачуть небеса. Пішов на небо ще один Герой — Євгеній Ломоносов

Коментарі (20)
  • Валентина Юхимчук

    Вічна пам'ять та Царство небесне Герою України, щирі співчуття рідним.
  • Валентина Борчакивська

    Вічна пам'ять
  • Диночка Дина

    Вічна пам'ять Герою.
  • Irina Panferova

    Світла память.

18:11 Додаткові «опції» поліції — пункт незламності та дублюння «Повітряної тривоги». Як це працює у Козятині? 15:30 Лісгоспи Вінниччини вже розпочали продаж новорічних ялинок (Опитування) 14:06 Дефіцит потужності складає 27%: оперативна інформація від Укренерго щодо електроенергії 13:20 «Ми не закриваємо лікарню, скорочуємо тих, кого не можна перенавчити» Від читача 09:18 Котеджі прокурора Литвинюка 12:19 Чи працюють магазини та аптеки без світла 11:10 Козятинчан запрошують долучитися до конкурсу «Новорічна композиція». Умови участі 10:08 Якщо спецлінія 102 перевантажена. Запрацювали додаткові телефони для звернень у поліцію 09:42 Без світла від 6 до 12 годин. Новий графік відключень електроенергії 09:15 У Глухівцях відбудеться стрілецький турнір пам'яті Андрія Костюка 08:12 Пенсія та кредити: у нашому ЦНАПі розгорнули консультаційний пункт безоплатної правової допомоги
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up