Гілка влади, яка законодавчо замкнена на Козятинський районній раді на чолі з Віктором Слободянюком. приймає рішення в межах своєї компетенції та дотримується загальнодержавного законодавства.
Є інша діюча гілка влади, яка називається райдержадміністрація на чолі з паном Олегом Оркушею. Він здійснює загальнодержавницький контроль та керує державними органами, як то освіта тощо...
Коли ці гілки влади живуть душа в душу, то, як правило, це біда. Є виняток, що дві персони на чолі рулять так, що співпадає інтересам держави, громади та їхнім особисто. Але це неможливо на практиці. По-чесному, це одна із складових основ та причин війни на сході України. Райдержадміністрації проковтнули райради.
Козятину пощастило. У нас все так, як має бути. Ці дві гілки влади конкурують. І це добре. У тихому болоті чорти водяться. А так — все на виду. Ось голова райради має власний чи приватний родинний бізнес — реалізація нафтопродуктів. Зловживань - море, тому що всі бюджетні кошти і взагалі бюджет району валить в “мошну” тільки членам родини голови райради, тобто його батьку. А кошти мільйонних закупок на медицину. Тільки батько голови райради має отримати гешефт, і не інакше.
Я вам скажу, навіть побудова дороги від Журавля до міста має одну характерну особливість. Це дорога до заправочної станції для автомобілів ваговозів. А заправка чия? Правильно — родини Слободянюка, чи його? Для громадськості утаємничено. Знаючи, що кінцівка влади може відвернутись раз і назавжди під гаслами “бла-бла-бла”, взяв і порушив проектну документацію ремонту дороги. Замість шести сантиметрів асфальту поклав дев’ять. Про що сам зізнався. Тобто незаконно, порушуючи нормативні документи, вніс зміни в проект інститутів експертних висновків? Поклав на досвід експлуатації доріг за принципом “кашу маслом не зіпсуєш”, недоцільно використав приблизно один мільйон гривень?
Біда, що кусок дороги належить місту, а французи — власники приватної фірми “Сока” — це знають. Йти на зговір з райрадою їм ні до чого. Їм стратегічно вигідно бути з містом, а тут “ларець” закривсь.
У голови міста інше бачення. То інша влада, яка конфліктна з головою райради. Саме під час таких конфліктів формується суспільна думка. Можливість впливу громади на владу. Викриваючи порок та гріхи керівників.
От вам і справа, чому суд збирається судити голову райради.
То чи треба нам стимулювати владу до протистояння? Беззаперечно, необхідно, життєво важливо штормити владу вдень і вночі.
Як аргумент — Корея. Кожний їх президент, десятиліттями відбувши на посаді виборний термін, сідають всі без винятку в тюрму, не менше як на десять років без права на амністію. Або, як альтернатива, викидається без парашута з хмарочосів. Тим не менше, держава рухається і громади процвітають. Порівнянню з нами не підлягають. Бажаючих стати президентами в Кореї не меншає...
