Громада проти крематорію. На чиїй стороні Пузир?

Декілька минулих тижнів примусили Пузиря і К0 понервувати. Причиною стало те, що увірвався терпець тим небайдужим мешканцям міста, які найбільше потерпають від диму з котельних. Вони двічі атакували кабінет мера: одного разу  дочекалися  керманича, іншого — Пузир завбачливо втік. Дякуючи RІА і You Tube, відеорепортаж з кабінету очільника, як і відео найцікавіших моментів позачергової сесії по опаленню, знаходиться в загальному доступі. Відтак, якщо в когось залишилися сумніви щодо компетентності Пузиря  і його «відданості» інтересам громади – ласкаво просимо до перегляду.

Радує одне: обурення і здорова агресія виборців таки змусили зволожитися матню міської влади – принаймні, у світлу частину доби палити стали менш димоутворюючим паливом. Ця маленька перемога має стати для громади мотивуючим сигналом: якщо пузирів брати за одне місце, рівень їхньої цинічності в нехтуванні інтересами людей зменшується. Байдуже, що справжньою причиною для цього є загроза їхньому благополуччю в розкраданні бюджету – інше все одно не примусить владу працювати в інтересах виборців.

 

Не важливо: ліфчик чи бюстгальтер

За великим рахунком, громаді байдуже до схем дерибану бюджетних коштів: якщо послуга якісна, наш народ уже звик закривати очі на особистий інтерес керманичів. Якщо в школах, і садочках тепло, батьків мало цікавить, хто робить бізнес на наших податках: бублик чи крендель. Якщо хірург оперує в теплій операційній, а хворі лежать у теплих палатах, їм все одно, хто є прокладкою між бізнес-структурою і міською владою: ліфчик чи бюстгальтер. Найголовніше, щоб було тепло. І не чадило.

Жахливий перебіг минулого опалювального сезону і провальний старт теперішнього примусили багатьох замислитися над причинами покривання міським головою фірми, якій він довірив постачати тепло дітям і хворим, і яка на «відмінно» впоралася лише з одним: постачанням диму і отруйних смол. Право і підстави підозрювати Пузиря в особистій комерційній (чи то корупційній) зацікавленості у ґешефтах саме цієї фірми дають численні факти і спостереження.

Ставлення городян до переведення котельних на тверде паливо досить суперечливе. Ніхто не заперечує, що газ є більш зручним енергоносієм. Однак, давайте не будемо забувати і про зовнішньополітичні обставини, які змусили Україну масово переходити на альтернативні види палива (залежність від поставок російського газу, його захмарна ціна, а згодом і війна з Росією).

 

Перейти на газ не на часі

Рішення про необхідність децентралізації опалення в Козятині, прийняте тодішнім міським головою О. Гвелесіані, було єдино правильним, хоча і вкрай непопулярним. Зважитися на такий крок міг лише далекоглядний  господарник.

У результаті запровадженої ним місцевої теплопостачальної реформи, власники квартир облаштували індивідуальне опалення. Людям властиво забувати, тому мало хто згадує, з якою затримкою для багатоквартирних будинків і бюджетних установ до того моменту починався опалювальний сезон, як ми мерзли в своїх оселях, поки давали дозвіл на запуск газових котельних через багатомільйонні борги міста перед НАК «Нафтогаз». Пройшовши через виправдані незручності і витрати, містяни в результаті отримали незаперечні переваги: ми починаємо обігрівати квартири, коли стає холодно, а не коли вирішує чиновник-самодур, у переважної більшості з нас є тепла вода, про яку кияни, наприклад, цього літа забули. У Вінниці, як і в багатьох інших містах, у цьому році газові котельні запрацювали лише в останні дні жовтня. До речі, варто нагадати, що попри важку фінансову ситуацію тих років, соціально незахищеним громадянам міста надавалася матеріальна допомога з міського бюджету на встановлення індивідуального опалення.

Складніше було з теплопостачанням бюджетних установ. Зараз багато хто говорить про переваги індивідуальних теплопунктів, як наприклад, в п’ятому садочку чи третій школі. Але в 2010-2011 роках міській бюджет не міг собі дозволити не те що 14-15 необхідних теплопунктів, годі було мріяти про 2-3. Більше того, вже тоді Кабмін заборонив давати дозвіл на  ввід в експлуатацію нових газових котельних для бюджетних установ. Стає зрозумілим, що і наступне рішення тодішнього голови: перевести існуючі котельні на альтернативне паливо коштом фірми-інвестора, - було єдино можливим і виправданим на той час. Підкреслимо: з міського бюджету на це не було потрачено ні копійки.

 

А колись з термометром бігав

Зрозуміло, що процес був нелегким, викликав багато критики, нарікань. Перших два сезони були проблемними в частині якості тепла. Згадаймо, як тоді ще депутат міськради, а тепер міський голова Пузир носився по школах-садочках з термометром, роблячи собі піар на проблемах з теплопостачанням! Ці проблеми, до речі, коштували крісла тодішньому заступнику міського голови Ігорю Лівшицю, і організував це жертвоприношення знову ж таки Пузир. Цікаво, чому при аналогічних проблемах уже при власній каденції мер покриває свого заступника по ЖКГ пана Малащука? Чим пояснюється така вибірковість, не здогадуєтесь?

Але про все по черзі.

 

Зміна теплопостачальника

Визнавши проблеми з теплозабезпеченням, тодішній мер пішов на зміну  теплопостачальної компанії. Протягом останніх років його каденції подачу тепла в бюджетні установи здійснювала фірма «Інвесттеплоцентр», керівництво якої  працювало над удосконаленням існуючої системи теплопостачання. Ставилися більш потужні котли, нарощувалися труби, огороджувалися майданчики для палива, яким переважно був торфобрикет. Нарікань на якість теплопостачання ставало все менше. Більше того, згідно з інвестиційною угодою, «Інвесттеплоцентр» виконував соціальні зобов’язання перед містом: коштом компанії асфальтувалися подвір’я багатоквартирних будинків. Автор не претендує на ідеалізацію роботи цієї фірми, але все пізнається в порівнянні. Так чи інакше, але опалювальні сезони 2014-2015 років були успішними.

Пройшли вибори. Намір змінити теплопостачальну компанію О. Пузир не приховував з перших днів каденції. Поза сумнівами, читачам байдуже до тих вивертів, до яких удався міський керманич, щоб домогтися свого, адже об’єктивних претензій до «Інвесттеплоцентру» не було. Але, дідько забирай, до чого ж кортить почути від Пузиря за допомогою детектора брехні відповіді на деякі питання стосовно його особистої зацікавленості у поверненні фірми, яку «попросили» з міста за неякісну роботу!

Діячам на кшталт Пузиря притаманне захоплення політичною проституцією. За особисту вигоду  вони здатні дати кому завгодно. Наш теперішній керманич, наприклад, за свою недовгу кар’єру «переспав» уже з кількома політичними партіями. Представляючи на даному етапі опозиційну «Батьківщину», послідовно заграє з партією влади (цілком можливо, кинеться в її обійми при потребі). Принциповість повії Пузир продемонстрував і в ставленні до своєї підопічної теплопостачальної фірми (на той час вона називалася «Енергозбереження»). Коли був депутатом, запеклішого критика її роботи годі було й шукати. Як тільки від її послуг відмовилися, відчув запах вигоди: на почуттях ображених так легко зіграти, тим більше, що ці ображені перетворилися на ворогів тодішньої міської влади! І ось колишній обвинувач перетворився на адвоката, причому в прямому смислі цього слова. Саме видатний юрист Пузир захищав інтереси «Енергозбереження» в господарському суді (до речі, всі процеси вони програли). Ходили вперті чутки, що вже тоді він пообіцяв у випадку своєї перемоги на виборах повернути теплопостачальний бізнес сумнівній фірмі. Подейкують, що в обмін на цю обіцянку фірма профінансувала передвиборну кампанію на той час стабільно безробітного Пузиря.

 

Ходок до Азірова

Щоб захистити компанію, яка безбожно труїла нас чадом, принциповий батьківщинець Пузир у 2013 році не погребував навіть сльозливим відкритим зверненням до злочинного режиму в особі Азарова у Фейсбуці (воно ще й досі перебуває у відкритому доступі). З яким обуренням тоді ще претендент на посаду міського голови пише:  «абсолютно ніякої підготовки до опалювального сезону 2013-2014 р.р. на даний час не ведеться» і нижче:

«До опалювального сезону менше місяця, на вулиці вночі вже 10-15 С, а у приміщеннях садочків 17 С.

Миколо Янович, зізнаюсь чесно, я маю особистий інтерес у вирішенні даного питання, мій син, як і тисячі дітей у місті ходить до школи, донечка, як і сотні діток по місту до холодного садочку, а батько- хірург робить операції у холодній лікарні, і впевненості у тому що буде тепло у мене, як у сина, батька та депутата не має.

Прошу ознайомитись з листом ТОВ "ТК Енергозбереження" та допомогти у вирішенні питання опалення у місті Козятин.

Готовий надати весь пакет документів по проблемі» (авторська орфографія і пунктуація збережена).

Як показала історія, від зміни теплопостачальної компанії місто тоді тільки виграло. А ось до пана міського голови, який звичайно без особистої зацікавленості (бо то була б корупція) таки завів у місто своїх підзахисних, є кілька питань:

- Ви так опікувалися підготовкою до опалювального сезону під час каденції попередника, то чому не контролювали її, будучи міським головою? Чи вам повилазило, що на котельних півроку кіт не валявся і пес не женився? Де обіцяна ще навесні труба і огороджені майданчики для палива?

- У 2013 році ви били на сполох при нічній температурі 10-15 0 С і 17 0 в приміщеннях. Чому тоді в цьому році ви допустили температуру 10-110 С в садках і школах на початку опалювального сезону?

- Ви стали міським головою, зробили теплопостачальником дружню фірму, за бюджетні кошти створили комунальне підприємство, яке обслуговує інтереси приватної фірми (інакше чому на сесії замість її представників віддувається Лівшиць?). При цьому вас уже не турбують тисячі школярів і сотні дітей в садочках, які задихаються від диму і минулої зими сиділи на уроках у верхньому одязі?

- Пане Пузир, а фразу «Миколо Янович, зізнаюсь чесно, я маю особистий інтерес у вирішенні даного питання» можна вважати необережним зізнанням у корупції?

- У 2013 році ви готові були «надати весь пакет документів по проблемі», то чому зараз не можна добитися ні актів вводу в експлуатацію котельного обладнання, ні сертифікатів на паливо?

 

Епопею цинічного глуму команди Пузиря над громадою перервали

Якщо продовжити тему, то непрямим доказом зацікавленості мера в доходах фірми-теплопостачальника є і його політика у сфері запровадження енергозберігаючих заходів. Очільник міста, зацікавлений в економії бюджетних коштів, зробить усе, щоб зменшити витрати на оплату енергоносіїв. Для цього утеплюються приміщення комунальних установ. При Гвелесіані, якого так критикував Пузир, утеплили два садки і музичну школу. Кількість бюджетних установ, утеплених при Пузирю, - нуль. Якщо утеплити четверту школу, яка найбільше того потребує, вкладені кошти окупляться років через 5-6, але впадуть доходи фірми, що постачає туди тепло. Питання на засипку: чи утеплятимуть четверту школу? Цілком очевидно, що Пузирю набагато легше відкупитися від громади дитячими майданчиками.

А взагалі хочеться сказати «Браво!» активістам, які перервали нарешті епопею цинічного глуму команди Пузиря над громадою. Якщо припущення щодо особистої зацікавленості мера правильне, стає зрозумілим, чому нас труїли димом з відходів соняшника. Собівартість одиниці тепла при такому паливі набагато менша, ніж задекларована в тарифі, що дає можливість фірмі відмити грошенят для Біг Босса. А те, що дихати нічим, – байдуже, гроші ж не пахнуть, тим більше, якщо вони обчислюються мільйонами. Активні громадяни недвозначно дали зрозуміти, що влаштувати крематорій - 2017/2018 вони не дадуть. Фірма  буде змушена палити задекларованим у тарифі  торфобрикетом, а значить, можливості люфту для відкатів істотно зменшаться. Не пробачить громада цього року Пузирю і холоду в школах і садочках. Не прийме мекання пустолобих утриманців і сивочолих приживалок міськради з недолугими звинуваченнями на адресу попередників: виправдати таким чином свою бездарність уже не вдасться.

Радісно, що нарешті Пузир отримав давно заслужену взбучку від громади, яка потроху усвідомлює, що влада – це виборці, а він слуга. Не затямить – копняка під зад  і на вихід!

 

Коментарі (0)

Декілька минулих тижнів примусили Пузиря і К0 понервувати. Причиною стало те, що увірвався терпець тим небайдужим мешканцям...

Незважаючи на стійкий курс України щодо повернення в європейську сім’ю, деякі можновладці, і наш мер у тому числі,...

До чого ж мені подобається “флагман” місцевої журналістики - газета дешевих новин міської ради... пардон, дешева...

Ну що, шановні, ось ми і відсвяткували День міста. Уперше від започаткування його відзначення – з порушенням традиційних...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up