Сусідній Бердичів, де відносно нижчі ціни, ніж в Козятині, комфортніший для проживання. Довелося спілкуватися з багатьма родинами нашого міста і району, які виїжджають у Бердичів за покупками. Співрозмовники свідчать, що навіть витрати на паливо для автомобіля є оправданими. Є родини, які планують купити житло саме в сусідньому місті.
По можливості культурного затишного відпочинку Козятин також не зрівняно в гіршому стані. У вихідні дорослі з дітьми, онуками беруть велосипеди, скейт-дошки та інший спортивний реманент та їдуть на площу до фонтану в Бердичеві.
Ми провели соцопитування на тему, яка соціально-побутова риса притаманна Козятину, що характеризує місто з кращої сторони. Учасники - 27 осіб різного віку і статі. Єдиною фішкою жителі, як один, відзначають залізничний вокзал, де привітний персонал і охайна територія, різні зали очікування, готель - від погодинного до цілодобового проживання.
Звичайно, всіх без винятку турбує і непокоїть так званий царський зал, що перебуває в ремонті. Крім того, мешканців турбує МВФ, що вимагає від жителів міста гроші за комунальні послуги, без покращення сервісу.
Помилка в тім, що Євросоюз нічого не вимагає від козятинчан. Суть - перед тим, як взяти кредит, наші чиновники на питання: "Чому ми маємо вірити, що ви віддасте гроші?", як основний аргумент повернення кредиту, гарантують піднімати ціну на газ, воду, електрику. Дають державну гарантію. Європа ковтає. Тепер, за протоколом, як гарант повернення, вимагають підняти ціну, бо тільки так вони вернуть кредит. Наші, як не наші, нам брешуть, піднімають ціну, розводять плечима, брешуть всій нації, що це вимога МВФ. Так обдурюють 40 мільйонів українців та 27 тисяч козятинчан.
Причина переплати — формула Роттердам+, при якій вартість вугілля у собівартості електрики рахується, як в Роттердамі плюс доставка в Україну.
У підсумку, українці купують у виробників електроенергію за цінами в півтора рази більшими, ніж вони продають її угорцям. Якби українці платили за електрику, хоча б на рівні з жителями країн ЄС, то могли б мати рахунки на 15% менші.
Козятинчани позбавлені і іншої преференції, що мають жителі прикордонних регіонів типу Львова та Ковеля. Там мешканці в п’ятницю, суботу та неділю їдуть з бензином, цигарками в сусідню державу, а повертаються із значно дешевшими продуктами, одягом, запчастинами, що везуть, як собі, так і на перепродаж. Особисто знаю декілька родин польської національності, що отоварюються тільки продукцією польського виробництва.
На превеликий жаль, Козятин не додає ніяких ресурсів для нормального проживання. Усі нововведення гаснуть. Як приклад — створення комунального підприємства “Добробут” і запланована його ліквідація на черговій сесії, купівля недешевого сміттєвоза і вулиці, залиті помиями, витрачені гроші на стерилізацію собак і зростання кількості покусаних і так далі.
