Росія має давнішнє коріння — поневолення України. То є ворог історичний, неймовірно жорсткий. На полі брані жертовно лягли не один десяток мільйонів синів і дочок України. Сьогоднішня війна — підтвердження того, що як нація, ми вистояли, але ворога не здолали. Русифікація частини України, її виховання окупантами призвело до того, що, де немає української мови, там війна.
Наша біда, що народ, який там мешкає, опустився до братовбивчої війни. А українці там поневолені, нація не має вибору, частина імігрувала, інша мешкає під окупацією. Трагедія, що діти, а це десятки тисяч, виховуються окупантами. У ненависті до України і українців. Так формується тисячна армія колабораціоністів. А це значить, що війну виграють не тільки гарматами. Її виграють вчителі та священики. І, якщо ми цього не усвідомимо, не організуємося і не дамо відсіч, дива не буде. Мусимо усвідомити, що наш порятунок – у нашій любові до нашого народу, мови, звичаїв.
Толерантне ставлення до вороже вихованого населення, що вже продемонструвало реальними діями свою агресію, ми мусимо протиставити свою силу не меншій по силі, а навіть більшу за наслідками.
Раз виступив за розвал і окупацію України — відсторонення від участі у виборах. Відміни пенсійного та соціального захисту.
На жаль, вища гілка влади живе поки законами з порушення Конституції України. Чиновники на місцях ігнорують основні устої держави. Прямо продаються сьогодні Петру, а завтра Івану. Але там і там за гроші для власного збагачення. Сильна громада міняє все докорінно. Перевертає світогляд, вселяє віру.
Саме для цього створена і діє “Громадянська позиція” Козятина, осередок якої очолюю я. Запрошую поповнювати ряди нашого осередку всіх, хто має силу волі не гнити на дивані, а, як належить розбудовувати Україну, в якій жити не тільки нам, а й нашим нащадкам.
Слава нації! Слава Україні!
