Ідучи біля річечки, що протікає між вулицями Героїв Майдану та Князів Острозьких, помітив двоє підлітків, які ходили берегом над самою водою.
Влітку буває, що після рясних дощів в річечці з’являється невелика риба. І часто малеча, та й буває підлітки, ловлять там рибу.
Запитую їх: ”Хлопці, що ви робите? Рибу ловите? Тож вода холодна!”
— Ні, — відповідають вони.— Хтось сміття в річку накидав, а ми його вибираємо.
Витягають з води великий пакет чогось важкого і кидають на берег.
— Хлопці, — кажу їм. — Ви робите корисну справу, але не вчасно і не по силі. Цим потрібно займатися в теплу пору року і разом з дорослими, якщо такі знайдуться. А зараз вода крижана, від неї можна захворіти. Ідіть краще додому і допоможіть щось батькам.
— Та ми тільки з дому, а батьки на роботі, — відповідають вони.
От і виходить, вдома нічого робити, коли в школі канікули. Діти на вулиці. Представлені самі собі. Сьогодні вони робили добру, але не обдуману справу. Здоров’я дітей не порівняне з ніякими ділами. А ми, дорослі, повинні помічати, що роблять діти на вулиці. У нас немає чужих дітей. У нас всі діти — української нації.
P. S. Спілкувався я з семикласником та п’ятикласником школи № 9.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 18 від 2 травня 2024
Читати номер