Ні одна зірка не засвітиться, поки не знайдеться людини, яка буде тримати позаду чорне полотно

У провладній газеті прочитав про добротворця з Махнівки пана Цуркана. Пройшло не багато часу, коли зустрівся зі своїм знайомим з Махнівки, який розповів мені багато цікавого про людей з села. Я й вам повідаю.

Ні одна зірка не засвітиться, поки не знайдеться людини, яка буде тримати позаду чорне полотно

Не відомий волонтер

Це село славиться своїми видатними людьми. Це знамениті лікарі, педагоги, тренери, механізатори, доярки, які нагороджені високими Державними нагородами. Цих людей знають за межами району та їх шанує вся громада.

Але про Цуркана громада взнала, що він займається волонтерством, тільки після того, як він отримав медаль. Проживаючи в селі десятки років, він активно виконував ремонтні роботи, надавав односельцям різні послуги. Розцінки, правда, завищені, на рівні московських. Але односельців це влаштовувало. Коли село занепадало, ніхто з односельців не бачив палкої ініціативи від пана Цуркана, щоб хоча б щось змінити на краще в селі. Цуркан завжди був заклопотаний благополуччям власної родини.

Коли розв’язалася війна на сході України, першими, хто почав допомагати воїнам та їх сім’ям, були керівники господарств та односельці. Вони закуповували бронежилети, військову форму. Кожен керівник мав обов’язок — одягнути, взути свого працівника та відправити на фронт. І кожен керівник з честю перед солдатом та громадою виконував це. Завідуючі бібліотеки збирали кошти та продукти для фронту. Навіть нещодавно було зібрано більше 200 банок закруток та 5 тонн картоплі, що відправлено у військові частини. Це також заслуга завбібліотек та громадян села Медведівка.

Цікавий послужний список

Але автор публікації, напевно, не знав про те, що пан Цуркан за дорученням голови райради велосипедом їздив по полях та записував, хто обробляє землі запасу та резерву. Той після його інформації направляв трактори, щоб переорати та відібрати землі на свою користь.

А ще односельці знають, що Цуркан, будучи посадовою особою (директором місцевого комунального підприємства), не маючи спецдопуску, робив під’єднання до водогону громадянам, за що брав грошову винагороду. Про це раніше писала газета “RIA-Козятин”. Громадяни, які власними силами робили підключення, переслідувались та Цуркан особисто обрізав трубу, позбавляючи права користування водогоном. А громадяни села є учасниками співфінансування проекту!

На Різдво махнівчани не могли пересуватись сільськими дорогами, оскільки вони не були очищені від снігу. У той час Цуркан та голова села Кузмінський купили трактор, за який переплатили зверху (майже 180 тисяч, коли його ціна на ринку тракторів сягає не більше 80).

  Медальна хвороба

Та і медаль, яку вручили Цуркану, не викликає довіри. Не далекий той час, коли голова райради власноруч підписав собі медаль, за що люди вкинули його в сміттєвий ящик. А ще щедро такою медаллю нагородив народного депутата Юрчишина.  Минулої неділі голова РДА Оркуша сам собі вчепив медаль прямо на колегії адміністрації.Це викликало огиду у присутніх, половина яких в знак неповаги до Оркуші покинули приміщення,

Людям не хочеться більше знати таких самозванців, які самі собі підписують та вручають сумнівні нагороди. Це медійні паперові герої. Їх місце на сміттєзвалищі.

 

Коментарі (1)
  • Анонімович Анонім

    Брєжнєвський маразм!!!

Зіграли спектакль, де вигнали свою ж бухгалтершу, зате “головного” залишили

На території школи №5 недобуд для дітей

На гарячу лінію газети “RIA-Козятин” звернулися мешканці села Козятин вулиці Лісової.

Селяни, як у “Мертвих душах”, разом з паями перейдуть іншому пану

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up