Одинока матір-інвалід і її син-інвалід без уваги влади

Одинока матір-інвалід і її син-інвалід без уваги влади

У своїх відписках мерія знущається над бідовими людьми

У редакцію газети “RIA-Козятин” звернулася мешканка нашого  міста Станіслава Овчарук. Вона повідомила, що має проблему з житлом і розповіла представникам преси зворушливу історію. Ми не будемо занурюватися в подробиці розповіді жінки-інваліда, в якої на вихованні є син-інвалід дитинства. Лише тільки деякі факти.

У жінки на вулиці Ярослава Мудрого, 53 не жилий приватний будинок, який за загадкових обставин був пошкоджений вогнем. Це сталося 10 березня 2011 року.

Живий анекдот

Було це ще за минулої влади. Тодішній міський голова надав погорільцям тимчасовий притулок у приватному готелі його дружини на вулиці Героїв Майдану, 15.

Колишній мер пішов з посади, не стало й житла Станіславі та її сину. Але нинішня влада пообіцяла перейматися житловим питанням цієї родини.

Відповідь мера Пузиря на звернення до міської ради пані Світлани, від 10.08. 2017 року наступна: “Ваше звернення щодо забезпечення житлом розглянуто. Ви дійсно перебуваєте на квартирному обліку при виконавчому комітеті міської ради з 26.11. 2007 року в першочерговій черзі за № 235 в статусі одинока мати”.

Прочитавши таке, виникає питання: “А що Станіслава Миколаївна саме з такого питання зверталася до міської ради?” Вона просила допомогти з житлом. Тому що в її  будинку жити не можливо.

Тут згадався старий анекдот: “Якось один чоловік зустрів свого боржника і нагадав йому про борг. Боржник дістав записну книжку, подививсь її і каже кредитору: — Не турбуйся, ти є у списку, чого ти хочеш? Може колись віддам, якщо гроші будуть”.

Та це, мабуть, не про нашу міську раду. Якщо читати далі, то й зачитаєшся.

“Міська рада з розумінням ставиться до вашої житлової проблеми, але на даний час не в змозі допомогти в вирішенні даного питання через відсутність вільного житлового фонду. На жаль соціальне житло в місті відсутнє. Міською радою робота в цьому напрямку проводиться”.

А  далі перераховуються документи, які повинна надати родина інвалідів, щоб стати на соціальний квартирний облік. Влада дійсно ставиться з розумінням. Вона розказує, які потрібно зібрати документи, хоча має майже всі такі документи у вільному доступі. Тільки працюють вони за принципом: ти пришли її до мене, а я пошлю до когось іншого. Ідентифікаційний код є в комп’ютері чиновника, а квартальний комітет і ЖКГ — підзвітні міській раді.

Ліплять дурня

Візьмемо інший документ міської ради, від 21.11.2017 року: “Козятинська міська рада повідомляє, що й надалі готова сприяти вам у вирішенні вашого житлового питання. Проте, ви всіляко ігноруєте нашу допомогу. Вам не одноразово роз’яснювали, що у вас є земельна ділянка з будинком. Навіть якщо він пошкоджений пожежею, ви можете продати його, а за виручені кошти придбати житло.”  

І в цьому питанні влада дійсно надавала “допомогу”. Знайшла покупця на власність родини інвалідів. Знайшли житло й взамін! Тільки, за словами Станіслави Овчарук, коли зібралась до нотаріуса, то помітила, що в документах зникла ще одна земельна ділянка, яку вона отримала судовим рішенням як спадщину від матері. І такий документ, як рішення суду, в Станіслави Овчарук дійсно є. Та й за виручене майно від продажу пропонували 75 тисяч гривень, що, на думку погорілиці, зовсім мало.

Для порівняння: коли те саме майно при ціні чотири гривні за долар коштувало 25 тисяч гривень, то тепер воно повинно коштувати близько 180 тисяч.  Враховуючи здешевлення житла і бездоглядність, майно може коштувати вдвоє менше. Та все ж не стільки, за скільки сторгувався рієлтор, якого знайшла міська рада. Отож, пані Станіслава й не дає згоду, бо відчуває несправедливу ціну, яку пропонують жінці-інваліду.

Відписка за відпискою

За таких обставин влада образилась і відповідає наступним чином: “Коли майже всі організаційні питання було вирішено, залишився останній крок підписати в земельному відділі оцінку землі і йти до нотаріуса оформляти продаж вашого майна та купівлю квартири, на яку ви попередньо погодились, Ви свідомо заблокували процес вкотре змінивши свої вимоги. Вас тепер не влаштовує кімната в районі ПРБ, на яку ви погодились. Ви бажаєте (за думкою влади) облаштовану, умебльовану квартиру в центрі міста з усіма зручностями, пральною та посудомийною машиною.

Як ми вже неодноразово пояснювали вам, що надати квартиру поза чергою є порушенням чинного законодавства. Ви стоїте на пільговій черзі за №-ом 234.”

Від першого до другого документа-відповіді-відписки міської ради минуло 103 дні. І першочергова пільгова черга просунулась на одну особу. У рік це буде 3,6 людини пільгової черги. Щоб отримати омріяне житло, інваліду Станіславі Овчарук із сином-інвалідом доведеться чекати 65 років.

Ось так з розумінням, ховаючись за благодійні слова, влада ховає своє обличчя. Вона нічого не робить для простих людей чи людей-інвалідів?

Ми побували на місці не житлового будинку Станіслави Овчарук. Його фактично вже немає. Потріскані стіни, вибиті вікна, провалений дах. Ми розмовляли з сусідами пані Станіслави. Відповіді, які ми отримали, свідчать, що в чомусь влада, можливо, й права. Та права вона була б, коли таке стосувалось звичайних людей. Невже сім'ї інвалідів так можна відповідати і так їх мати?

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up