Оглядача-ремонтника вагонів можна сміливо назвати рентгенологом вагонів на ПТО

• Професіонал. Розповідь про досвідченого залізничника, майстра Козятинського залізничного училища з величезним стажем роботи Анатолія Зайчука могла бути написана рік чи навіть два тому.
• Але намітити плани і написати про людину, виявляється різні речі, адже журналістський запал зустрічається з українською скромністю.
• Наставник молоді стояв на позиції: «У місті залізничників є стільки гарних фахівців, про когось іншого напишіть». «А якщо в знак нашого 40-річного знайомства?» — не відступав я. І пан Анатолій погодився

Залізничник Анатолій Зайчук має 48 років загального трудового стажу. Більшу частину свого життя він віддав навчанню молодих спеціалістів в педагогічному колективі Козятинського залізничного училища. Сімнадцять останніх років роботи в училищі фахівець декількох професій був на посаді майстра групи оглядачів-ремонтників вагонів. «Що це за професія?» - запитали ми його.

— Дуже цікава професія. Її можна порівняти з лікарем, тільки з тою різницею, що медик діагностує стан здоров’я людини, а оглядач-ремонтник виявляє початкову чи навіть повну стадію «хвороби» вагонів, причому у більшості випадків за зовнішніми ознаками.

— Що саме маєте на увазі?

— Оглядач-ремонтник бачить те, що бачать усі, однак додає знання про будову ходової частини вагону, а значить передбачає, що може бути пошкодженим всередині вузла: у колесі колісної пари, букси, ударно-тягового механізму чи системі гальм.

Наприклад, здоровий стан колеса можна визначити, вдаривши молотком по ободу. У непошкодженому колесі приємна мелодія металу буде звучати близько 10 секунд, якщо ж звучання коротке – таке колесо має ознаку тріщини.

З буксами трохи складніше: задній і передній підшипники знаходяться в середині букси. Тут потрібно буксу оглянути, дослідити її рукою, а коли виникає підозра, то мастило, яке виділяється з-під оглядової чи пилової кришки, треба розтерти на тканині. Якщо після проведеної діагностики на тканині видніється частинки сріблястого кольору, чи є пилок бронзового походження, значить у такій буксі є початок руйнації підшипника.

У визначенні несправностей ударно-тягового механізму треба мати не тільки добрий зір. Якщо тріщину хомута фракційного апарата можна помітити очима, то зламаний клин фіксації автозчеплення можна визначити за зовнішніми ознаками стану опорних болтів клина автозчеплення. У визначенні неполадок у системі гальм, окрім доброго зору, треба мати розвинуту сенсорику пальців і гарний нюх. Якщо оглядач підходить до вагона, а візок виділяє тепло та ще й є запах металевої чи композиційної колодки, то в такому вагоні є несправними гальма. Для спеціаліста всі ці складнощі – добрі знання і справа техніки.

— З огляду на такі умови праці і технологію роботи, чи є якісь медичні обмеження у прийомі на роботу за цим фахом?

— Спеціальність оглядача вагонів належить до професій, яка пов’язана з рухом, а це означає, що медичний огляд придатності на професію в обов’язковому порядку проводиться. Професія оглядача протипоказана людям, що мають проблеми із зором, слухом, мали травми голови, хвороби серця та нервової системи. Крім цього, якщо є проблеми з опорно-руховим апаратом, то ця професія також не підійде. Оглядач вагонів в більшості часу знаходиться на дворі і при тому працює за будь-якої погоди. Отже, оглядач-ремонтник вагонів – професія сильних і загартованих людей.

— Свій трудовий шлях ви починали на виробництві вагонного депо ст. Козятин. Потім 37 років працювали у педагогічному колективі залізничного училища. Чи не вели статистику, скільком спеціалістам ви дали путівку в життя?

— Ні, таку статистику не вів. Моє завдання полягало в тому, щоб передати учням нашого училища свої знання. Відомо тільки, що понад півтисячі моїх випускників працюють на керівних посадах залізничної магістралі.

— Ви вже два роки на заслуженому відпочинку. Не жалкуєте, що пішли з навчального закладу, якому віддали стільки років?

— Якби у нашому училищі була проблема з фаховими спеціалістами, можливо, я й продовжував би працювати. У нашому ж колективі таких проблем не було і немає. Є кому навчати азам професії студентів. А щодо мене, скажу просто: для будь-якої справи повинен бути свій час.

— І наостанок, як ви ставитеся до того, що День залізничника перенесли з першої неділі серпня на 4 листопада?

— Чудово ставлюся! Адже тепер ми, залізничники, маємо дві дати для професійних святкувань: загальнодержавний День залізничника, який ми відзначаємо 4-го листопада, і профспілковий — у першу неділю серпня. Щодо святкувань, переконаний: усі свята пишно відзначатимемо після Перемоги. Щодо привітань, то не обов’язково треба чекати Дня залізничника! – із посмішкою зауважив на завершення нашої розмови добрий товариш і душевний співрозмовник залізничник Анатолій Зайчук.

Читайте також:

Козятинські водії: «Транспорт дорогами ламається, а після ремонтів виходимо на лінію»

Козятинські локомотивники реанімували вантажний електровоз 1970 року випуску

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.