• На гарячу лінію газети «RIA-Козятин» звернулася голова одного з недіючих квартальних комітетів. В її повідомленні йшлося, що платників комунальних послуг під час технічної перерви відділення пошти мікрорайону ПРБ попросили вийти з приміщення на двір, де падав дощ.

Спочатку про квартальні комітети. Квартальний комітет — це орган самоорганізації населення, який утворюється рішенням зборів громади за дозволом міської ради. Квартальний комітет зборами громади обирається на 5 років. Щоб квартальні комітети були легітимними, їх потрібно обирати на посади рішенням зборів жителів територіальної громади. Чому такі збори досі не проведені ми ще півроку тому запитували у міській раді. Нам повідомили, вибори не можна провести через карантинні обмеження. Тож квартальні комітети вже майже рік без печатки і без повноважень. Тільки люди досі звертаються до них за допомогою, хоча іноді і не за адресою. За звичкою стукають у ті двері, де їм допомагають тому й зателефонували до не легітимного квартального комітету з надією на підтримку.

З головою квартального комітету ми спілкувалися в телефонному режимі. Звати жінку Тетяна Іванівна. Вона розповідає, що планувала заплатити за комунальні послуги в четвер, 18 листопада. Підійшла до відділення пошти, а там на дворі стоять близько трьох десятків людей. Вирішила прийти у п’ятницю. 

—  У п’ятницю черга була меншою. Двоє в касовому залі,10 стояли в коридорчику і четверо, я в тому числі, на ганку відділення. Десь об одинадцятій годині до відділення пошти під’їхав автомобіль з посилками. Поки працівники відділення розвантажували автівку, нас попросили всіх вийти за двері, а коли повернулися у приміщення, то об’явили технічну перерву, — каже пані Тетяна.

— А з чим була пов’язана технічна перерва? — запитали ми у пані Тетяни. 

— Нам не повідомили, мабуть після фізичної роботи чаю випити, але стверджувати не буду, — сказала вона.

— Скільки ви щоб заплатити простояли в черзі? 

— Я ще не не заплатила, люди трохи розійшлися, то я близько в черзі стою, — повідомила нам жінка.

Поки ми приїхали до відділення пошти, з тих кого вигнали в дощ на двір ми не знайшли нікого. Першою, з ким вдалося поспілкуватися була ще одна пані Тетяна. Від неї стало відомо, що в маленькому коридорчику приблизною площею 2 метра на 150 см ще семеро таких, як вона в черзі простоюють в середньому по півгодини, а це означає, що на такому п’ятачку люди стоять півгодини мало не цілуючись один з одним, що недопустимо при карантинних обмеженнях.

Запитали ми й інших платників комунальних послуг, чому вони приходять на другий-третій день, коли отримали платіжки. За всіх відповіла пані Ольга, яка на дворі стояла в черзі. Вона каже — в нинішніх умовах ми не живемо, а виживаємо.

— Відразу, коли отримали платіжки стараємося заплатити, що не розтратити гроші на щось інше, — запевнила пані Ольга. — Потреб багато і люди багато в чому собі відмовляють. Боргів не хочуть мати от і йдуть платити, як тільки отримали платіжки.

В касовому залі сплату за комунальні послуги приймали двоє операторів.

Пані Юлія назвалась начальником відділення. Каже — ми в такому режимі працюємо цілий день. 

— По двоє платників запускаємо у касовий зал. Такі маємо обмеження за умовами карантину. Інші платники комунальних послуг чекають черги в коридорі.

Четвертою нашою співрозмовницею була пані Оксана. 

— Ми людям пропонували, щоб зменшити черги у відділенні треба робити проплати за комунальні послуги через термінали, — розповіла Оксана. — Тільки в нашому відділенні багато людей солідного віку, які не вміють користуватися касирами-автоматами. В час пік у нас дійсно виникають черги

Багато, з чим можна погодитись і зрозуміти працівників відділення пошти. Тільки, як пояснити, що чекаючи черги в коридорі-конурі стоять до 10 людей, а в просторому касовому залі тільки двоє. І як мають всістися три десятка людей на один стілець. Хто з працівників пошти пояснить такі карантинні норми?  Чому люди похилого віку не мають можливості присісти, чекаючи в черзі до півтори години?